Суспільство
Макіяж без рук і марафон на протезі. П’ять історій українців, які надихають боротися та перемагати
У суспільстві подекуди досі лишається стереотип, ніби люди з інвалідністю – це ті, хто в чомусь обмежений. Але українці доводять – це зовсім не так. З кожної ситуації можна знайти вихід і досягти успіху. Наприклад, жителька Тернопільщини навчилася робити макіяж за допомогою ніг і встановила національний рекорд, а Федір Романов з Чернігівщини пише свої картини, тримаючи пензлик зубами. Розповідаємо п’ять історій людей, які доводять, що немає нічого неможливого.
Макіяж можна робити без рук
Жителька Тернопільщини Віра Омельчук цьогоріч зробила класний макіяж без допомоги рук за 12 хвилин 48 секунд і стала володаркою нового рекорду України – «Мінімальний час нанесення макіяжу ногами». Усе це відбувалося в прямому етері українського телеканалу. Рекорд жінка присвятила своїм дітям – Евеліні та Арсенію.
В Україні є чимало досягнень, пов’язаних з макіяжем та різними косметичними процедурами. Здебільшого це масові рекорди, або рекорди «на час». Але в техніці, якою володіє Віра, раніше ніхто не відзначався ані в Україні, ані в Європі.
39-річна Віра Омельчук народилася без рук. Але це не завадило їй знайти своє кохання, народити двох дітей та опанувати професію візажистки. З дитинства вона навчилася все робити ногами, навіть вишивати хрестиком. Мейк-ап полюбила 12 років тому – спочатку просто доглядала за собою, потім почала фарбувати подружок, а згодом опанувала мистецтво макіяжу. Каже, результат подобається її клієнткам. Після того, як від Віри пішов чоловік, жінці довелося навчитися самостійно заробляти гроші, щоб годувати сина і доньку. Тепер своїм прикладом вона навчає українців, що люди з інвалідністю здатні на, здавалося б, неможливе.
Переплив Дніпро без ніг і руки
Торік 16-річний Микола Нижниковський з Маріуполя, який не має ніг та однієї руки, самостійно переплив Дніпро. Зробив він це за рекордні 13 хвилин 45 секунд. Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова писала, що рекорд хлопця допоможе багатьом людям повернути віру в життя.
Микола почав займатися плаванням ще 3,5 роки тому. До запливу готувався тиждень. Підлітка тренує рекордсмен світу з плавання Олег Лісогор. Під час встановлення рекорду він плив поруч із хлопцем. Попри течію, Микола не змінював кут і плив по прямій. Підліток задоволений своїм результатом, але на досягнутому зупинятися не збирається. Вже найближчим часом він хоче взяти участь у паралімпійських іграх.
Читайте також: Хендлерка та скелелаз. Найцікавіші рекорди українських пенсіонерів за 2020 рік
Рекордсмен знає, що таке війна. У 2015 році він разом із братом підірвався на артилерійському снаряді під Маріуполем. Брат хлопчика загинув. Микола залишився без обох ніг і однієї руки, з численними осколками на обличчі. Після цього проходив курс лікування в Канаді. Там під час реабілітації почав займатися плаванням.
Підняв 250 кг однією рукою
Спортсмен з Бердянська Володимир Моісей торік підняв у становій тязі штангу вагою 250 кілограмів. При чому зробив це однією рукою, бо другої у нього немає. Чоловік важить 93 кілограми й з легкістю піднімає штангу, яка втричі важча за нього. Спортсмен переконаний, що його перемога допоможе багатьом людям, які розчарувалися в собі. Особливо – дітям, які хочуть бачити справжній приклад.
Пауерліфтингом Володимир почав займатись у 28 років – п’ять років тому. Зараз він допомагає тренуватися підліткам та пише автобіографічну книгу, яка має стати мотивацією для інших.
Читайте також: Біг на руках та сальто між вантажівками. Рекорди українців 2020 року, що дійсно вражають
Володимир Моісей втратив руку в ДТП під Запоріжжям. Тоді потужний вихор закрутив машину, і чоловік ледве вибрався з-під залізних руїн, що залишилися від авто. Та попри розбиту автівку та людину, що потребувала допомоги, ніхто з водіїв не зупинявся. Зрештою допомогти Володимиру вирішила пара стоматологів.
Внаслідок ДТП чоловік отримав численні травми, втратив багато крові. Коли потрапив до лікарні, врятувати руку вже було неможливо. Після ампутації Володимир не занепав духом, а продовжив спортивну кар’єру. Відмовившись від знеболювальних препаратів та перемагаючи біль, чоловік вже через два тижні почав тренуватися – просто в лікарні. А згодом зміг встановити світовий рекорд у становій тязі, який зафіксували у Книзі рекордів України.
Здолала марафон на протезі
Тетяна Воротіліна – дівчина-кіборг і єдина в Україні жінка, яка здолала марафон на протезі. У 2019 році вона підкорила київський Wizz Air Kyiv City Marathon. Жінка пробігла з протезом 42 кілометри за 5 годин, встановивши рекорд України. Сама спортсменка зізналася, що бігти довелося слизькими спусками та із сильним болем, але водночас – із неймовірною силою. Каже, на фініші отримала максимум задоволення.
Життя тенісистки Тетяни Воротиліної повністю змінилася в серпні 2015 року, коли вона потрапила в ДТП у Таїланді. Дівчина отримала безліч травм, втратила багато крові та перенесла складну операцію. Лікарі вмовляли Тетяну відмовитися від спорту та зберегти ногу, сівши у візок. Однак тенісистка відмовилася. Вона знайшла медиків, які погодилися провести ампутацію частини ноги, придбала протез та почала повертатися до звичайного темпу життя.
Тепер Тетяна активно займається спортом: захоплюється бігом і бере участь у численних змаганнях. Зранку дівчина пробігає щонайменше 10 кілометрів. Спортсменка переконана: організм людини набагато сильніший, аніж нам здається. Сьогодні Тетяна – майстерка спорту з тенісу, тренерка, реабілітологиня та коуч-мотиваторка. За її плечима вже 29 півмарафонів і два марафони.
Пише картини… зубами
«Мінімальний час написання картини пензлем, який утримується зубами». Саме такий рекорд цьогоріч встановив 31-річний художник Федір Романов. Рекордну роботу він створив за 34 хвилини під час телепрограми на одному з українських телеканалів.
Чоловік пише свої картини олією. Здебільшого малює натюрморти та пейзажі. Інвалідність не завадила художнику тримати пензлик зубами, а встановити рекорд України він вирішив на честь своєї 9-річної донечки.
Відразу після народження батьки залишили Федора у пологовому будинку. Від народження він має серйозну недугу – артрогипоз. У нього не працюють руки й ноги. У 14 років на долю хлопця випало нове випробування – лейкоз. Він здолав хворобу, здобув освіту і створив сім’ю. Наразі родина мешкає у селища Дослідні, що на Чернігівщині, куди переїхали з окупованого Луганська.
Команда Food Train приготувала святкові обіди для жителів Харківщини Під час свят особливо важливо підклуватися про тих, хто поряд. Саме тому команда потягу-кухні Укрзалізниці – Food Train – приготувала близько 4300 великодніх обідів для мешканців Харківщини.
Про це повідомляє Міністерство відновлення України.
“Цього разу Food Train привіз до Харкова ще й 2300 власноруч спечених та прикрашених Великодніх пасок. Ними пригощали місцевих мешканців, серед яких – внутрішньо переміщені особи, багатодітні родини, пенсіонери, жителі знеструмлених будинків, пацієнтинти психіатричної для лікарні та будинку літніх людей. Прояв турботи одне про одного дозволяє українцям не втрачати віру та триматися попри складні часи”, – повідомили у Мінвідновленні.
Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень
Закупівля продуктів для поїзда-кухні фінансується нашими партнерами – Фондом Говарда Баффета – The Howard G. Buffett Foundation.
Нагадаємо, уряд запропонував виробникам дронів пільгові гранти.
Фото: Міністерство відновлення України
Воїн з Одеси віддав життя за Україну, але продовжує робити рідну землю красивішою навіть після загибелі… Ця сумна й водночас зворушлива та надихаюча історія про військового Бориса Айзенберга, , який усе своє життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. І зараз, коли Бориса не стало, справу продовжує його батько, а сакури та клени, які в пам’ять про героя саджають по всій Україні, радуватимуть українців і милуватимуть їхнє око. Детальніше у сюжеті ШоТам!
Після повномасштабного вторгнення Борис пішов на фронт добровольцем. Попри жахи війни він надихався природою і там: малював квіти та прикрашав ящики з боєприпасами. “Йде наступ – цвіте яблуня переможна….” – писав Борис під своїми фото з рослинами.
Читайте також: У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років
Так народилася ціла серія флори, яку українці побачили вже після загибелі захисника… Борис загинув 13 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Врятував пораненого побратима, наклавши йому турнікет, а сам потрапив під ворожий обстріл.
Після смерті Бориса його справу продовжив його батько, його також звати Борис. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 рослин, які колись привіз його син. Груші, сливи, сакури, 18 кущів клену… Все цвіте у пам’ять про Бориса. А ще його сакури прикрашають Київську оперу, а клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею.
Так справа Бориса продовжує жити й надихати українців дивовижним квітом.
Нагадаємо, у Мринській громаді відновили 155-річний ліцей-мазанку.
